| Главная » Статьи » Невероятные истории, связанные с селом |
Прикмети чи закономірність?
| Є така прикмета, а, можливо, твердження:"Похоронна процесія не повинна ніде зупинятися, крім перехресть". У нас не завжди цього дотримуються. Я сумніваюсь, що, сказане нижче, - збіг обставин. У селі помирає ще не старий чоловік. Його домовину несуть на руках деякий час. Потім ставлять на машину, яка стоїть під вікнами одного будинку і навпроти воріт іншого. Померлий довгий час хворів: нирки. Одні господарі збентежені - не до добра така зупинка. Інші ні в що не вірять. Через деякий час з хворими нирками потрапляє до лікарні жінка напроти вікон якої стояла машина. Все обходиться. Пройшло небагато часу - в лікарню потрапляє чоловік,. напроти чиїх воріт стояла мащина. Діагноз точно такий, як і у померлого. Хоча до цього ніколи на хворобу нирок не страждав. З лікарні він не повернувся. Невдовзі помер. Помирає молодий хлопець. Похоронна процесія зупиняється, бо щось забули. Потім ще раз зупиняється, бо комусь стало зле. Наступними покійниками стають: жінка, біля чийого двору зупинилися перший раз і чоловік, біля чийого двору зупинилися з хрестом вдруге. Померли майже, одночасно. Різниця 2-3 години. Жінка похилого віку, чоловік - молодий. Потім померла жінка похилого віку, напроти її двору якраз зупинилася машина з покійником (вдруге). З чоловіком, який помер другим, вони були сусідами. Якщо після поховання не пройшло 9 днів і хтось помер, то в селі ще будуть мерці. Тоді померло більше п*яти чоловік. І чергувалися : нестарий чоловік і жінка похилого віку. Збіг? Чи закономірність? Не можна замітати в хаті, прибирати у дворі, якщо там небіжчик, тому що "вимітається з хати наступний хазяїн. Людям завжди не вистачає часу, щоб прибрати. В одному будинку померла господиня. Вже нікого тут не залишилося. Але давно домовлено, що житеме тут онук. Для покійниці готують домовину, а онучки виривають траву у дворі. (У городах кладовище, тому їм наказано вивезти траву туди. Ні в які прикмети ніхто не вірить. Старшого попередили, що цього робити не можна. Він розлютився, але наказав продовжувати рвати траву і вивезти на город. Був травень. Восени хлопець, який повинен тут жити потрапляє в аварію. Йому відриває ногу. Не ламає, не відрізає, а відриває. Він у розпачі, не хоче жити. Тільки любов рідних залишила його на цьому світі. Источник: http://leninskaysch.ucoz.ru/load | |
| Категория: Невероятные истории, связанные с селом | Добавил: keyf (21.12.2011) | |
| Просмотров: 518 |